Великий Раковець попрощався з Бійцем. Білківська громада втратила Захисника. Герой загинув за Україну, за мирне життя нашої громади. Сьогодні остання дорога Поповича Юрія Михайловича перед загробним життям. Всі охочі прийшли його провести. Він всього кілька днів не дожив до своїх 44 років. А цьогоріч перед Різдвом померла його мама.
… Юрій Михайлович точно мріяв повернутися додому з Перемогою, радо обійняти батька та дружину Вікторію. Він точно хотів тішитися тим, як зростають його син Іван та донька Христина, будують самостійне життя в мирній країні. Він безмежно любив свою сім’ю і турбувався про неї. Але ворог не залишив йому шансів вижити.
Нема таких сліз, якими родина могла б виплакати втрату і горе. Батько поховав єдиного сина. Російсько-українська війна, якої ми не бажали, на жаль, залишає дружин вдовами, дітей напівсиротами… Після таких подій дивишся на прапор і відчуваєш, що мурашки бігають по шкірі. Просто розумієш, яка ціна тому національному символу…
Вічна шана і честь Герою!
