Сімнадцятого червня неймовірно чудове життєве свято в приємної та інтелігентної жінки покликало родичів, знайомих, представників влади у Великий Раковець. Своє красне 90-річчя зустріла Галина Михайлівна Мельник. Жінка справляє враження дуже позитивної людини. Опинившись на її обійсті, не можеш второпати: чи то подвір’я, чи то квіткова оранжерея. Квіти не просто милують око, а й випромінюють гарну енергію, в якій відчувається тепло рук і серця господині.
Галину Михайлівну зразу видає манера спілкування. І тут важко в думках промахнутися, що і за професією, і за покликанням вона є вчителем. В місцевій середній школі викладала хімію понад 40 років. Можливо, в шкільні роки учням здавалося, що то якось нудно вчити таблицю хімічних елементів, про їх валентності. Задавали собі запитання: для чого в житті кислоти, солі, луги, різні типи реакцій?! Хоча загалом нам близькі бензол, що входить до складу парфумів, чи, до прикладу, спирти і ще багато інших речей. Та все ж Галина Михайлівна зуміла привити своїм вихованцям любов до предмету свого життя. І багато з них стали її послідовниками і пов’язали свою долю з хімією. А якщо й знайшли себе в іншій сфері, то дуже добре пам’ятають про свою вчительку.
Жінка народилася в м. Дубно Рівненської області. В сім’ї їх було восьмеро. Батько мав стратегічне мислення: вважав, що всі діти повинні здобути вищу освіту, щоб знайти себе в житті. Так і сталося. І це також взяла собі за правило й сама ювілярка. Її дочка Лілія теж викладає у Великораковецькому ліцеї хімію. Син Володимир був доктором медичних наук, заступником декана стоматфакультету УжНУ, на жаль, уже покійний.
Будучи на пенсії, ювілярка вирішила присвятити себе улюбленій справі – малює картини. Вона не має спеціальної освіти, але нею рухає поклик серця. Це дуже цікавий момент, адже хімік – обранець точних наук має талант до творчості. Галина Михайлівна просто знає про любов до картин своєї донечки, але й бачила їх ціни. От якось і мовила: «Я тобі сама малюватиму». І так все закрутилося. Виставляла свої роботи на теренах рідного краю. Варто відзначити, що любов і потяг до творчості – це родинне. Мама пані Галини Ганна Бабич була заслуженим художником Польщі. Її картини є навіть у дипломатичних установах Канади. Сестра ж ювілярки Леокадія Загальська виставляла свої роботи по всій Україні.
Чоловік Галини Михайлівни Семен тривалий час очолював місцеву школу. Невістка Вікторія працювала провізором в аптеці Ужгорода. Зять Василь Кепша зробив свій внесок у розвиток Великого Раківця і свого часу очолював ТзОВ «Виноградар».
Свій секрет довголіття жінка вбачає насамперед у здоровому способі життя. Вона ніколи не вживала алкоголю, не палила, обрала веганський спосіб харчування й у скрутні хвилини кріпилася молитвою.
***
Привітати ювілярку прийшли Білківський сільський голова Василь Зейкан, начальниця відділу соціального захисту населення сільради Ольга Кудрей та очільник ветеранської організації громади Петро Пітра. Керівник громади вручив жінці букет троянд, ікону та інші подарунки.
Ювілярка була розчуленою від такої приємності і побажала всім здоров’я, любові до людей, доброзичливості і якнайшвидшої перемоги Україні.
