Сьогодні у Малому Раківці відбулась історична й пам’ятна подія, яка виходить далеко за рамки села. На фасаді Малораковецької ЗОШ І-ІІІ ступенів встановлено меморіальну дошку Івану Юрійовичу Огнянику – уродженцю цього села, який десятого вересня загинув під час бойових дій у російсько-українській війні. Він помер за Україну. Герой віддав найцінніше — своє життя за те, щоб ми мали спокійний сон, могли повноцінно жити і творити. Він всього кілька днів не дожив до свого 35-річчя. І точно мріяв зустріти цей ювілей зовсім інакше. Він не долюбив, не допланував, не докохав… І цей перелік таких «не до…» можна продовжувати…
З нагоди відкриття меморіальної дошки перед будівлею школи зібрався доволі велелюдний мітинг-реквієм. Участь у ньому взяли Білківський сільський голова Василь Зейкан, начальник першого відділу Хустського РТЦК та СП Дмитро Соколов, працівники та депутати сільської ради, старости сіл, побратими та родичі загиблого, представники місцевої інтелігенції.
Тужливі пісні і вірші про цінність життя та жахливу війну у виконанні учнів школи змушували присутніх не стримувати сліз. Пам’ять загиблого Героя вшановано хвилиною мовчання. Право відкрити меморіальну дошку було надано сільському голові, начальнику першого відділу Хустського РТЦК та СП, дружині з дітками та матері полеглого. Місцевий священик освятив дошку, а також відслужив панахиду за загиблим. Представники влади, родичі та всі охочі поклали до меморіалу квіти й запалені лампадки. На завершення зібрання, як і на його початку, пролунав Гімн України.
Під час мітингу слово надали дружині Героя Вікторії. Жінка вірить у те, що Іван Юрійович був поруч з усіма на мітингу-реквіємі. Вона назвала його зразковим чоловіком, хорошим другом, чудовим батьком двох донечок Ніки і Даринки. Також подякувала організаторам заходу.
Без перебільшення можна сказати, що він віддав життя за кожного з нас, жертвував своїм майбутнім. Його більше ніколи не зустрінуть з обіймами любляча дружина і спрагнені його любові діти, ми не побачимо його усмішки, не порадіємо досягненням. Віддавати йому шану – це наш священний обов’язок.
До слова, після зібрання квіти були покладені і на могилу Івана Юрійовича, біля якої встановлено прапор України. На його честь оформлено тематичний білборд «Пам’ятаємо наших Героїв» біля Білківського лісництва, на автодорозі Довге-Іршава.
Всі ці заходи проведено в рамках Дня захисників та захисниць України, який відзначається 14 жовтня.
Іван Юрійович Огняник народився 14 вересня 1987 року в с. М. Раковець. Його батьки – Юрій Ілліч та Марія Юріївна. У 1993 році пішов у 1 клас Малораковецької загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів. В 1998 році переведений до Малораковецької ЗОШ І-ІІІ ступенів. Під час навчання в школі брав участь в олімпіадах, відвідував музичну школу, а також спортивну секцію по карате в Іршаві. Закінчив Львівський державний університет внутрішніх справ за спеціальністю «Правознавство». В 2006-2007 роках проходив службу в ЗСУ, отримав звання сержанта. З грудня 2008 по лютий 2016 року – служба в органах внутрішніх справ України (Печерському районному управлінні Національної поліції в Києві). Більше 5 років був оперуповноваженим відділу карного розшуку. Відтак три роки трудився в телерадіокомпанії «Зік» на посаді помічника заступника генерального директора, а за сумісництвом – на посаді заступника керівника служби охорони телеканалу. Також працював у компанії «Франклін фінанс» й очолював ТОВ «Інноваційні промислові технології», займався підприємницькою діяльністю. З 28 лютого цього року добровільно став на захист України та вступив до лав ЗСУ, будучи командиром мотопіхотного відділення військової частини А 1556. Загинув 10 вересня під час бою за населений пункт Миколаївка Донецької області. До останнього подиху залишився вірним військовій присязі, проявивши стійкість і мужність.
