Сьогодні двоє зовсім юних синів Іван та Назар відкривали меморіальну дошку батькові Івану Панющику з Білок. Це доволі печальний день. Діти могли сповна ще довго відчувати батьківську любов і турботу. З іншого боку, це історичний момент. Пошановано односельця, котрий віддав своє життя за мир і спокій кожного з нас. Іван Петрович був світлою і позитивною людиною. Він отримав вогнепально-осколкове поранення голови під славною пекельною фортецею Бахмут, що на Донеччині. Командиру стрілецького відділення ворог не залишив жодних шансів вижити. У вересні Герой міг би зустріти свої заповітні 40.
Іван Панющик розпочав свою освітянську стежку із початкової школи в присілку Зовдуновиця. Саме тут, на фасаді закладу, і встановлено меморіальну дошку, де нині відбулося її відкриття.
Відслужили панахиду та здійснили освячення монумента місцеві священники. Вихованці школи виконали кілька журливо-патріотичних пісень.
Жалісливе і духовне слово виголосив благочинний Іршавського благочиння о. Іоанн Лупак.
Крізь сльози і нестерпний біль звернулася до присутніх мама Героя Тетяна.
Серце на цій події стискалося у кожного, хто добре знав Івана Петровича. У кожного, хто розуміє його жертовність.
Присутні на заході поклали до меморіальної дошки квіти. Серед них був і Білківський сільський голова Василь Зейкан.
Хай Герой назавжди залишиться в наших серцях та пам’яті.
