Світ може кожному видаватися доволі контрастним. Часом не обходиться без насилля і звірства. Та у серці кожного з нас є місце для любові, радості добра… Не просто на словах. Всі, хто пам’ятає отця Павла Мадяра, стверджують, що був людиною високої моралі. Він просто лікував душі молитвою, не чекаючи за це винагороди.
Сьогодні минає 25 років від дня смерті цього сподвижника. З такої нагоди у парку перед будинком культури, який, до речі, теж названо на честь Павла Мадяра, відкрито й освячено меморіальну дошку. Священики відслужили заупокійний молебень. Отець Віталій Шелемба – настоятель греко-католицького храму Білок виголосив проповідь, в якій зазначив, що отець Павло ревно, самовіддано і щиро служив Богу та людям. Він також подякував за сприяння в увіковіченні цієї шанованої людини Білківському сільському голові Василю Зейкану та депутатському корпусу сільради.
Як відомо, представники греко-католицької громади попередньо звернулися в сільську раду з проханням назвати парк перед будинком культури на честь о. Павла Мадяра. Проект рішення з приводу цього питання було винесено на сесію сільради. Його депутати підтримали одностайно. Роботи із виготовлення та встановлення меморіальної дошки профінансувала родина отця.
Участь в сьогоднішньому заході взяли сільський голова, працівники сільради та християни села.
Довідка. Народився о. Павло 21 лютого 1923 року в селі Білки. Під час радянської окупації вступив до чину святого Василія Великого, відбув новіціят в Імстичівському монастирі, де згодом склав свої перші чернечі обіти. Після того закінчив філософські і богословські студії під проводом тодішнього протоігумена Василіян на Закарпатті о. Антонія Мондика ЧСВВ і в 1957 року склав професію довічних обітів. Того самого року був висвячений у Львові на священика єпископом Миколаєм Чарнецьким.
Полем діяльності о. Павла Мадяра в часи підпілля греко-католицької церкви було ціле Закарпаття. У важких життєвих умовах, серед переслідувань з боку органів державної безпеки, о. Павло Мадяр невтомно служив Богові і людям.
Коли в 1994 році у Малоберезнянському монастирі було відкрито новіціят, о. Павла призначили магістром новиків.
Упокоївся він в Господі 28 листопада 1996 року в Малоберезнянському монастирі, де й був похований.
