Шановні жителі Білківської громади! Нагадуємо Вам, що триває робота спеціальної комісії сільради з перейменування вулиць, до якої залучений відомий історик краю, директор Білківського ЗЗСО І-ІІІ ступенів №2 Петро Чорба. Відзначаємо, що перейменуванню підлягають не всі вулиці, а лише ті, назви яких пов’язані з радянською владою та комуністичним режимом. Згаданий процес – це не забаганка сільської чи якоїсь іншої місцевої ради. Він проводиться органом місцевого самоврядування на виконання прийнятих Верховною Радою Законів України «Про декомунізацію» й «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки». Вочевидь, ці закони приймалися з врахуванням суспільно-політичної ситуації в країні.
Спеціальна комісія сільради напрацювала свої рекомендації, які ми повторно публікуємо вам, шановні жителі громади, для ознайомлення та коректив. Просимо Ваші пропозиції надсилати на електронку: bilkirada@meta.ua або за адресою: с. Білки, вул.. Центральна, 13 — до 21 квітня 2023 року. Вони враховуватимуться при прийнятті остаточного рішення. Анонімні листи до уваги не братимуться!
Також просимо Вас заповнити анкету щодо підтримання чи непідтримання перейменування вулиць. Вона є анонімною! Ваша думка для нас важлива!
https://docs.google.com/forms/d/1i3VqCBcCdnGic9C3ACRlBd32jidOgWdLf_RXifLU2kw
Перелік вулиць Білківської територіальної громади,
що містять російські або радянські назви, які пропонуються для перейменування
№ з/п |
Існуюча назва вулиці |
Нова назва вулиці |
Анотація |
с.Білки |
|||
1 |
Лермонтова |
В.Стуса |
Василь Стус народився 6 січня 1938 у селі Рахнівка на Вінниччині. Поет рідкісного таланту, який обрав долю борця. Із 47-ми років життя 13 провів у радянських слідчих ізоляторах, карцерах, камерах-одиночках, мордовських таборах, на Колимі, на каторжній роботі в шахті |
2 |
Пушкіна |
Карпатської України |
Карпа́тська Украї́на (до 26 жовтня 1938 Підкарпатська Русь) — автономна республіка у складі Чехо-Словаччини в 1938–1939 рр., Українська незалежна держава — в основному на гірській частині території Закарпаття з 15 березня до кінця травня 1939 року. |
3 |
Борканюка |
Затишна |
|
4 |
Матросова |
Івана Мазепи |
Іван Степа́нович Мазе́па – український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави на Лівобережній (1687–1704) і всій Наддніпрянській Україні (1704–1709). Князь Священної Римської імперії (1707—1709). Представник шляхетського роду Мазеп-Колединських герба Курч із Київщини. |
с.М.Раковець |
|||
5 |
Першотравнева |
Гірська |
|
5 |
Борканюка |
Плитянська |
|
7 |
Гагаріна |
Зелена |
|
с.Імстичово |
|||
8 |
Гагаріна |
Незалежна |
|
9 |
Мічуріна |
Виноградна |
|
10 |
Матросова |
Гірська |
|
11 |
Суворова |
о.Павла Мадяра |
Петро Мадяр народився 21 лютого 1923 року в селі Білки, нині Хустського району, Закарпатської області в сім’ї Івана Мадяра і Магдалини з дому Фірцак. У сім’ї було шестеро дітей: найстарший і єдиний хлопець Петро і п’ятеро дівчат. Початкову і середню школу закінчив у Білках, а потім навчався в гімназіях у Берегові (1939—1940), Хусті (1940—1943) і в Мукачеві (1943—1944). 14 липня 1944 року вступив до Василіянського Чину, відбув новіціят в Імстичівському монастирі, де 7 квітня 1946 року склав перші чернечі обіти. Закінчив філософські і богословські студії під проводом тодішнього протоігумена василіян на Закарпатті о. Антонія Мондика і 17 травня 1957 року склав вічні обіти. 20 травня 1957 року був висвячений у Львові на священника єпископом Миколаєм Чарнецьким. |
12 |
Борканюка |
Українська |
|
13 |
Космонавтів |
Лісова |
|
14 |
Партизанська |
Петра Світлика |
Закарпатський народний вчитель, фольклорист, етнограф, самодіяльний композитор Петро Михайлович Світлик. Народився 1 березня 1901 року в селі Імстичеві на Іршавщині в селянській родині. У 1914 році закінчив у рідному селі шість класів народної школи (ще під час панування цісаря Франца Йосифа І), а у часі Першої світової війни – ще і горожанську школу в Ужгороді (1920 р.). З дитинства мав нахил до вивчення іноземних мов: легко опанував угорську, потім єврейську, згодом – німецьку, чеську, словацьку мови. Після розпаду Австро-Угорщини і приєднання Закарпаття до Чехословаччини, Петро Світлик, “не роздумуючи, кінцем червня 1921 року сів на поїзд в Ужгород”, щоб дізнатися, чи справді можна продовжити навчання в Ужгородській учительській семінарії. |
15 |
Макаренка |
Монастирська |
|