Борщівник Сосновського –багаторічна рослина з родини селерових, злісний бур’ян. Через високий зріст і велику надземну масу цю дворічну рослину і зараз називають Геракловою травою, наукову назву цієї рослини надано на честь відомого дослідника флори Кавказу Д. І. Сосновського. З Кавказу ця рослина потрапила в Україну і досить швидко поширилася. Віддає перевагу легким за механічним складом грунтам з добрим зволоженням. Добре витримує низькі температури та посуху. Під снігом взимку витримує до -400 С, а також заморозки до -100С. Витримує затоплення до 30 днів. Більшість дослідників відмічають високу конкурентоспроможність даного виду. Рослина створює навколо себе особливу зону, навколо неї не росте навіть дерн. Це пов’язано з тим, що насіння борщівника містить ефіро-олійні речовини і смоли, які потрапляючи із насінням на поверхню грунту затримують проростання насіння інших видів рослин і цим забезпечують захист проростків борщівника.
Росте борщiвник обабiч рiчок, дорiг, лiсiв та полiв, поступово перебираючись i на поля та дачнi дiлянки. Рослина не має природних ворогів, тому напрочуд швидко освоює вільні території. Стебло у борщівника Сосновского прямостояче, ребристе, з борозенками, висотою до 3 м, в діаметр 3-5 см. Листя – черешкові, великі (довжиною до 50-60 см), перисто-роздільні, опушені, зверху зелені, знизу сіруваті.
Квітки – біло-зелені, іноді навіть рожеві, зібрані в великі (до 40-50 см в діаметрі) променеві зонтики. Вся рослина вкрита жорсткими волосками. Одна рослина може дати від 15 до 20 тис. і більше насінин. Наявність на насінинах борщівника «крилець» підвищує їх летючість та сприяє активному розповсюдженню . Деякі плоди борщівника можуть прорости лише через 5-6 років або навіть через 12-15 років.
Після контакту з рослиною, особливо в сонячні дні, на шкірі може з’явитися сильний опік 1-3 ступеню. Особлива небезпека полягає в тому, що доторк до рослини спочатку не викликає в людини ніяких неприємних відчуттів, а опіки з’являються на уражених ділянках тіла через 1-2 дні, розвиваючись поступово під впливом сонячного ультрафіолету. Місця уражень важко гояться, загострюються прояви інших шкірних захворювань. Не торкайтесь до оманливо м’якого листя борщівника Сосновського оголеними руками! Не дозволяйте дітям зривати листя борщівника чи бавитись ним улітку.
Оскільки борщівник є небезпечним видом, ставлення до нього повинно бути, як до карантинної рослини, необхідно регулярно вживати заходи для запобігання його поширенню: систематичне скошування, зрізування товстих коренів на глибині 10-15 сантиметрів забезпечує знищення рослини, а також скошування уздовж берегів річок, узбічь доріг. Оскільки розмножується борщівник тільки за допомогою насіння, слід не допускати появи квітконосів, тому що навіть на скошеній рослині насіння має здатність дозрівати. Якщо квітконоси вже утворилися зрізані рослини необхідно спалювати та слідкувати щоб від коренів не з’явилися нові бічні зонтики у прикореневій розетці. Добре допомагає в знешкодженні рослин на городі викопування товстих коренів. Викопують їх тільки в щільному одязі і в гумових рукавичках. При потраплянні соку на шкіру її треба промити водою з милом і виключити дію сонячних променів впродовж двох діб.
Провідний спеціаліст відділу прогнозування, Л.Штефаньо
фітосанітарної діагностики та аналізу ризиків
