Молодість – незабутня пора, коли ти просто готовий перекинути гори і не бачиш на цьому шляху перешкод. Перед тобою багато альтернатив на дорозі для досягнення мети. Це чудова пора пошуку себе та кардинальних змін. І нічого дивного в тому, що є відповідне свято – Міжнародний день молоді, яке відзначається 12 серпня.
Саме цього дня площа перед Будинком культури в Білках перетворилася на майданчик, де панував дух культури, музика пестила вухо, танцю раділи очі, спів додавав енергетики. Майоріли різні національні костюми, яскраво вписувалися в цю канву грона калини…У загальний малюнок свята вносили свою родзинку ведучі Марія Попілян та Євгенія Ластівка. В цікавому поєднанні етнічних та патріотичних стилів була оформлена фотозона.
Свято почали з Гімну України. Хвилиною мовчання вшанували всіх, хто загинув за Україну.
Зі святом присутніх привітала секретар сільської ради Аліна Шатохіна. У своєму виступі вона зауважила, що саме багато молоді зараз знаходиться на передовій, котра рятує країну від агресора, котра життя віддає за мир і спокій в нашій державі. І, безумовно, це героїчний вчинок з її боку, про який не можемо забувати.
Багато приємних слів на адресу молоді сказала начальниця відділу освіти, охорони здоров’я, культури, молоді та спорту сільради Ірина Паньканинець. А їй точно було що мовити, адже вона чимало років працює в цій сфері.
Чудові номери продемонстрували вихованці Білківської та Великораковецької дитячих шкіл мистецтв. Не обійшлося без запальної циганочки, яка всім наворожила щасливої долі.
Для молоді, присутньої на площі, провели вікторину на історичну тематику. Дві команди «Незламні» та «Сонцята» відповідали на запитання і за правильні відповіді отримували подарунки.
Щира вдячність начальниці освіти, охорони здоров’я, культури, молоді та спорту сільради Ірині Паньканинець за організацію чудової культурної програми з нагоди свята.
Напевно, це свято не слід вважати плесканням в долоні смертям на передовій. Українці мають свою культуру, наша громада в тому числі, яку нинішня молодь повинна цінувати, примножувати, пам’ятати про цей генетичний код нашої нації бодай поки що на тій території, де, на щастя, не падають ракети… І якоюсь мірою в такий спосіб оберігати підростаюче покоління від психозу через неприємні звістки в родинах мобілізованих, масової інформації про війну, жертви тощо.
В рамках заходу проводився збір коштів на потреби ЗСУ. Свято проведено без зайвого шику та помпезності.
А ввечері на всіх охочих чекав фільм під відкритим небом.
Приємно було бачити багато радісних облич з іскоркою в очах. В такі моменти точно хочеться подолати столітній життєвий ювілей. Молодість в душі, без спомину за паспортні дані, наче повітряна кулька, тягне у небесну даль, в омріяні висоти…
