Домашнє насильство – це дії або бездіяльність фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Потрібно знати ключові прояви насильства, щоб захистити себе та своїх рідних. Давайте докладніше розберемо види домашнього насильства:
1. Економічне насильство – це умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборона працювати або надмірне примушування до праці, заборона навчатися.
2. Психологічне насильство – включає словесні образи, погрози, приниження, переслідування, залякування, контроль у репродуктивній сфері, що спричиняє емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю.
3. Сексуальне насильство – будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності.
4. Фізичне насильство – ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості. Залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Дитина свідок (або очевидець) насильства – теж особа, яка постраждала від домашнього насильства!
До кого звернутися у разі домашнього насильства ?
До органів та установ, на які покладаються функції із здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству:
- уповноважені підрозділи органів Національної поліції України;
- Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації;
- сільські, селищні, міські, районні у містах ради, їх виконавчі органи;
- служби у справах дітей;
- органи управління освітою, навчальні заклади, установи та організації системи освіти;
- органи охорони здоров’я, установи та заклади охорони здоров’я;
- центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги;
- суди;
- прокуратура;
- уповноважені органи з питань пробації.
До загальних служб підтримки постраждалих осіб:
- центри соціальних служб;
- притулки для дітей;
- центри соціально-психологічної реабілітації дітей;
- центри соціально-психологічної допомоги;
- територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг);
- інші заклади, установи та організації, які надають соціальні послуги постраждалим особам.
До спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб:
– притулок для постраждалих осіб,
– центр медико-соціальної реабілітації постраждалих осіб,
– урядова «гаряча лінія» 15-47,
– мобільна бригада соціально-психологічної допомоги постраждалим особам та особам, які постраждали від насильства за ознакою статі,
– заклади та установи, призначені виключно для постраждалих осіб та осіб, які постраждали від насильства за ознакою статі.
Цілодобова безкоштовна урядова «гаряча лінія» з протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей 15-47, де надаються інформаційні, психологічні та юридичні консультації особам, які постраждали від домашнього насильства, насильства за ознакою статі, насильства стосовно дітей, або з питань загрози вчинення такого насильства, а також надається психологічна допомоги потерпілим від домашнього насильства жінкам, чоловікам, дітям.
Довідково:
Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: подружжя; колишнє подружжя; наречені; мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); особи, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; особи, які мають спільну дитину (дітей); батьки (мати, батько) і дитина (діти); дід (баба) та онук (онука); прадід (прабаба) та правнук (правнучка); вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка); рідні брати і сестри; інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука); діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими; опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням; прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім’ї патронатного вихователя, а також інші родичі, інші особи, які пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки, за умови спільного проживання.
За матеріалами Міністерства соціальної політики
