Зберігання зерна — важливий етап у забезпеченні продовольчої безпеки держави, економічної стабільності сільського господарства та збереження якості продукції. Належні умови зберігання в зерносховищах і складських приміщеннях дозволяють мінімізувати втрати, запобігти зараженню шкідниками, розвитку мікрофлори та псуванню зерна.
Держпродспоживслужба в Закарпатській області також надає консультаційну допомогу суб’єктам господарювання щодо запобігання псуванню зерна, боротьби зі шкідниками та впровадження сучасних технологій зберігання.
Нагадуємо: дотримання належних умов зберігання зерна — це не лише гарантія високої якості продукції, а й внесок у продовольчу безпеку країни.
Зроблено акцент на тому, що одним з найважливіших завдань в період воєнного стану для України – є забезпечення продовольчої безпеки. Для збереження врожаю в зерно-зберігаючих складах необхідно проводити комплекс профілактичних і винищувальних заходів щодо боротьби зі шкідниками запасу.
Вологість зерна — один із найважливіших чинників, що визначає його збереження, якість і безпеку під час зберігання. Надмірна вологість створює сприятливі умови для розвитку шкідників запасів і мікроорганізмів, тому зерно необхідно просушувати до вологості не вище 13%, а для тривалого зберігання — на 1,0–1,5% нижче.
Підтримання вологості на оптимальному рівні значною мірою стримує розвиток, розселення та шкідливу діяльність комірних шкідників у зерносховищах. Для кожного виду існує мінімальний поріг вологості зерно продукції, нижче якого шкідник не здатний розмножуватися і завдавати шкоди. Кліщі, наприклад, більш вибагливі до вологості, ніж комахи.
Зберігання зерна з вологістю нижче біологічного мінімуму відповідного виду повністю унеможливлює розвиток і шкодочинність шкідників. Водночас надто низька вологість може негативно впливати на схожість насіннєвого матеріалу, тому цей показник потрібно контролювати з урахуванням мети зберігання.
Винищувальні заходи боротьби
Винищувальні заходи спрямовані на знищення шкідників, які вже потрапили у зерно, складські приміщення, зернопереробні підприємства, обладнання чи інвентар. Їх поділяють на дві основні групи: фізико-механічні та хімічні.
Фізико-механічні методи
До цієї групи належать очищення, охолодження, сушіння зерна та інші заходи, що забезпечують зниження або ліквідацію зараженості. Їх перевага — можливість застосування працівниками підприємств без спеціальної підготовки.
Механічні заходи — це очищення приміщень, обладнання, тари та території від залишків зерна, пилу й сміття, де можуть перебувати комахи або кліщі. До механічних методів також належить вилов гризунів за допомогою пасток. Недоліком є те, що повного знезараження досягти складно — частина шкідників може залишатися.
Термічні заходи передбачають використання високих або низьких температур. Наприклад, зерносушарки дозволяють прогрівати зерно до 50–55 °C, за якої гинуть більшість комах і кліщів. Водночас перегрів може негативно вплинути на якість зерна, тому цей метод не застосовують для насіннєвого матеріалу.
Хімічні заходи (обприскування, аерозольна обробка, фумігація/газація) передбачають застосування дозволених пестицидів та агрохімікатів, які забезпечують ефективне знищення шкідників.
Обприскування використовують для обробки будівель, зерносховищ, транспортних засобів і територій. Аерозольна обробка є ефективною у закритих приміщеннях і забезпечує тривалий ефект — від 6 до 12 місяців, залежно від препарату. Вибираючи інсектицид, слід переконатися, що він містить лише дозволені компоненти, а концентрація токсичних речовин не перевищує гранично допустимих норм.
Фумігація (газація) — один із найефективніших методів боротьби з комірними шкідниками. Для цього використовують спеціальні фуміганти, внесені до Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні.
Ефективність фумігації залежить від якісної герметизації приміщення, точного дотримання дози препарату, часу експозиції та залучення кваліфікованих фахівців, які мають дозвіл на роботу з токсичними речовинами.
Боротьба з гризунами
Мишоподібних гризунів у зерносховищах знищують за допомогою отруєних принад, виготовлених на основі дозволених родентицидів, відповідно до Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні.
Для найкращого результату боротьбу з гризунами потрібно проводити систематично, поєднуючи різні методи — механічні, хімічні та профілактичні.
Всім нам «МИРНОГО НЕБА НАД ГОЛОВОЮ»
Головний спеціаліст відділу контролю в сфері В. ГАЛАС
насінництва, розсадництва та якості зерна
ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області
Провідний спеціаліст відділу захисту рослин
Фіто-санітарної діагностики та прогнозування
ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області Л. ШТЕФАНЬО
