Як гордо майорить синьо-жовтий стяг… Але скільки поколінь українців за це боролося і віддавало життя?! І жителі нашої країни продовжують тепер гинути в російсько-українській війні. Вони платять життям за безглузді та хворі амбіції керівництва росії, за зволікання світової демократичної спільноти із вирішенням збройного конфлікту, пов’язаного із нахабним вторгненням сусідів на нашу територію. І в цій жахливій війні загинув герой Євген Іванович Тимар із Великого Раківця. І сьогодні його проводжали в останню дорогу. Сьогодні український прапор знову із чорною стрічкою. Сьогодні Білківська територіальна громада в жалобі. Додому на щиті повернувся воїн, захисник.
Герой народився у В. Раківці, закінчив місцевий ліцей. П’ятого листопада цього року він зустрів би своє 35-річчя. І захисник точно не мріяв про свій квітучий ювілей у такому сумному форматі. Євген Іванович в цивільному житті активно займався блогерством, а також об’їздив півсвіту. Захисник повернувся з Канади, щоб стати на захист своєї країни. Пройшов курс навчання у військах НАТО в Іспанії. Загинув у бою на Донеччині, на Покровському напрямку.
Зустрічали полеглого героя живим коридором, з квітами та лампадками. Прощальний кортеж прямував додому до героя, де відбулася панахида. Відспівували захисника в місцевому православному храмі. Після цього знайшов свій останній прихисток на кладовищі. Його похоронено з усіма військовими почестями.
Не вщухає біль на серці мами та брата Дмитра. Огортає сум кожного, хто розуміє ціну розплати за наше життя під мирним небом.
Участь в похоронній процесії взяв й Білківський сільський голова Василь Зейкан.
Вічна пам’ять герою. Хай його внесок у незалежність нашої країни буде належно оціненим та пошанованим.
