Ми є свідками того, як імперія зла зжирає наших людей. Скільки ще треба тому ненаситному кату, щоб загинуло українців?! Скільки ще ми маємо ховати цвіту нації?! Скільки вдовам, матерям, дітям, родині потрібно ще пережити похоронів?! Навіть людина із залізними нервами може просльозитися від цих жорстоких сцен в нашій державі.
Одним із тих, хто захищав нас від російського агресора, був Юрій Володимирович Фанта з Білок. Його серце перестало битися в Кропивницькому. Сьогодні його проводжали в останню дорогу. На знак вдячності за внесок воїна в боротьбу за суверенітет держави односельці зустріли прощальний кортеж навколішки із запаленими лампадками. Панахида відбулася вдома в мами Юрія Володимировича. Відспівували воїна в греко-католицькому храмі Білок.
Юрій Фанта закінчив тоді ще Білківську середню школу, а відтак навчався в Білківському професійно-технічному училищі. Піклувався про свою сім’ю, тішився дружині Людмилі, був опорою для родичів і став на захист кожного з нас.
Вічна пам’ять захиснику!