Неподалік від палацу Довгаїв, траса Свалява–Хуст повертає на схід, в напрямку села Липецька Поляна, а до Іршави веде інший шлях, на південний захід, через село Приборжавське. Далі, за селом Луково, повертаємо наліво на міст через Боржаву, щоб потрапити до сусіднього села Імстичова Іршавського району Закарпатської області. Перша письмова згадка про це село сягає 1351 року, коли воно ще називалось Містичево. Населення Імстичова майже три тисячі чоловік.
Імстичово – село екзорцистів
Серед історичних пам’яток тут збереглись кам’яні келії монастиря отців Василіан (товщина стін майже один метр) з глибокими підвалами і Михайлівською церквою (XVIIII століття) в стилі бароко, з розписами тієї ж епохи. За переказами, землю для монастиря надав місцевий багатій Іван Зейкан, який пізніше і сам постригся в монахи.
За легендою свою нинішню назву село отримало завдяки монастирю: тут здавна практикували екзорцизм (вигнання злих духів), «відімщали» духам. З часом перша назва села Містичево трансформувалась в Імстичово.
В селі Імстичово є три церкви, які в народі називають нижня, середня і верхня. Нижню присвячено Різдву Святої Богородиці (кінець XVIII ст.). Верхня – це вищезгадана Михайлівська церква в монастирі. Згодом громада села вирішила збудувати третю церкву і обрала для цього місце посередині між верхньою і нижньою церквами. Саме тому цю церкву назвали середня.
На околиці села зберегся старий, але досі діючий дерев’яний водяний млин, який спорудили ще в кінці XIX – на початку XX століття.
Найбільше ж приваблює туристів монастир отців Василіан, який з 1994 року перебуває в реєстрі пам’яток архітектури та містобудування України національного значення.
Детальніше за посиланням: https://go-to.rest/location/transcarpathia/imstychovo/
