Саранові належить до числа потенцiйно небезпечних багатоїдних шкiдникiв сiльськогосподарських рослин, зокрема хлiбних злакiв, цукрових бурякiв, соняшника, бавовнику, овочевих i баштанних культур. Ці комахи найагресивніші і найшкідливіші у світі, особливо стадні види. Розвиток саранових має циклічність, яка залежить насамперед від погодних умов та сонячної активності.
На території Україні з родини саранових поширені до 20 видів, найбільше з яких – прус італійський і сарана перелітна (азіатська) та її підвиди. Всі саранові, що поширені в Україні мають одну генерацію на рік. Насамперед необхідно забезпечити обстеження сільськогосподарських та інших угідь щодо наявності сарани перелітної.
Сарана перелітна (Locusta migratoria) — велика комаха родини саранові, єдиний вид роду Locusta. Тіло велике, 3,5-5,5 см у довжину, від зеленого до бурого, вкрите дрібними бурими плямами. Лoб пpямoвиcний, oпyклo пepexoдить y тiм’я. Haдкpилa вyзькi, дoвгacтi, бpyднo-бypyвaтo-жoвтi aбo зeлeнi, в гycтиx бypиx плямax i кpaпкax. Kpилa, шиpoкi, вiялoпoдiбнi, жoвтyвaтi aбo зeлeнyвaтi, нa вepшинi бeзбapвнi, нa кiнцяx тpoxи зaтeмнeні. Bepшини нaдкpил i кpил дaлeкo зaxoдять зa кoлiнa зaдньoї пapи ніг. Гpyди вкpитi бiлyвaтими вoлocкaми. Личинки відроджуются y тpaвні. Пpoтягoм 1,5 мicяця вoни живлятьcя зeлeними чacтинaми piзнoмaнiтниx pocлин. Tипoвими їxнiми peзepвaцiями є плaвнi вeликиx piчoк, yзбepeжжя oзep тa мopiв. Macoвi poзмнoжeння вiдбyвaютьcя чepeз вeликi пpoмiжки чacy, пicля 2-3 жapкиx i cyxиx poкiв. Імаго існує у двох формах — поодинокій і стадній, які відрізняються між собою як за зовнішніми ознаками, так і за поведінкою і способом життя. Стадна форма здійснює великі міграції групами в мільйони особин та може повністю знищувати зелену рослинність.
Прус італійський (Calliptamus italicus). Колір тіла імаго варіює і може бути коричневобурим, сірокоричневим, коричневим, бурим, жовтобурим або білуватим довжиною 1,8-3,4 см. Передньогруди між передніми ногами мають характерний виступ. На передньоспинці є бокові гребні, її забарвлення однотонне. Задні крила рожеві біля основи. Задні стегна короткі та широкі, з внутрішнього боку червоні чи фіолетові. Гомілки задніх ніг червоного кольору. Імаго живе в різноманітних диких биотопах. Масова поява личинок спостерігається при прогріванні ґрунту до + 23 ° C. Розвиток від личинки до імаго проходить через п’ять вікових груп, в середньому за 40-45 діб. Поява молодих особин спостерігається в другій половині літа
Скупчення стадних саранових називається табунами (кулігами). В кулігах поведінка окремих особин підпорядковується загальним правилам. Згрупувавшись, сарана мандрує пішки та з’їдає всі рослини на своєму шляху. Спочатку за добу комахи проходять до 150 м, згодом – більше 1 км, а через три тижні здатні долати вже по декілька десятків кілометрів. Перетворившись на імаго з розвинутими крилами, сарана піднімається у повітря й летить на висоті 600 м, долаючи за добу до 300 км. Імаго і личинки грубо об’їдають листя, стебла, живляться насінням. Одна особина сарани за період життя з’їдає до 500 г зелені, а потомство однієї самиці — таку кількість трави, яка достатня на 1 рік двом вівцям. Часто потоками повітря куліги переносяться на досить значну відстань.
В Україні поширені також нестадні саранові – кобилки (чорносмугаста, блакитнокрила, темнокрила, білосмугаста).
У спекотні дні тіло саранових випаровує велику кількість води, для поповнення якої вони поїдають рослини (тобто не через голод, а спонукані спрагою). Шкідливість личинок зростає, коли вони переходять у старші віки, особливо за спекотної погоди (20-28°С). Високі температури повітря часто спричиняють масовий рух личинок, зазвичай в одному напрямку, на пошуки соковитої рослинності, зокрема в посіви сільськогосподарських культур. На культурних рослинах вони об’їдають усі наземні частини, насамперед листя, на зернових – відгризають колоски, поїдають також і соковиті плоди.
Під час обстежень особливу увагу необхідно приділити неорним землям, багаторічним травам та пасовищам поблизу посівів сільськогосподарських культур.
Захисні заходи проти саранових необхідно проводити за чисельності стадних саранових 2-5, нестадних саранових – 10-15 екземплярів на м². Заходи щодо ліквідації вогнищ саранових рекомендуємо здійснювати препаратами, дозволеними для використання в Україні на основі таких діючих речовин, як: лямбда-цигалотрин+тіаметоксам, люфенурон, альфа-циперметрин, хлорпірифос + циперметрин тощо.
