В умовах району наявна значна кількість шкідливих організмів – шкідників, збудників хвороб, які створюють загрозу сільськогосподарським рослинам, а масове поширення, розвиток їх може призвести до втрат урожаю та погіршення його якості.
Завершується зимовий період, який характеризувався переважно підвищеним температурним режимом (протягом більшості декад температури повітря були вищими за норму), випаданням значної кількості опадів, відсутністю сталого снігового покриву. Характерною особливістю зимового періоду були значні перепади температурного режиму, часом із помітним підвищенням, у результаті чого озимі культури перебували у стані неглибокого зимового спокою, та навіть тимчасово відновлювали вегетацію.
За таких умов, можна припускати, що відсоток загибелі зимуючого запасу шкідливих організмів буде невисоким, чисельність мишоподібних гризунів протягом зими також знизилась мало. Це складає передумови складної фітосанітарної ситуації у весняний період, що вимагатиме проведення моніторингу та заходів по захисту рослин.
Мишоподібні гризуни
Восени мишоподібні гризуни перебували в межах резервацій, заселяли посадки кукурудзи, стерню. У цих угіддях миші підвищили свою чисельність, пізніше спостерігалася їх активна міграція у сади, ягідники, де у вересні-жовтні розпочалося проведення захисних заходів.
Протягом січня у області переважала прохолодна погода, проте із вищими за норму температурним рівнем, сталого снігового покриву не відмічалось, за таких умов зростання чисельності мишей не відбувалось, проте, вона і не знижувалась. На окремих площах озимих зернових та більшою мірою у садах, де чисельністю колоній перевищувала ЕПШ, проводили обробітки родентицидами. Активного розмноження гризунів протягом зимового періоду не відбувалось, проте за зниження зволоженості ґрунту вони мігрували на поля із місць резервацій. У більшості молодих промислових садів та у ягідниках протягом осінньо-зимового періоду також були проведені обробітки родентициами, що знизило чисельність гризунів.
Подальший розвиток їх популяції залежатиме від погодних умов. У разі подальшого утримання теплої сухої погоди, швидкого підсихання ґрунту, відбуватиметься активне розмноження та міграція мишоподібних гризунів у посіви озимих культур, а також у сади та ягідники. Зважаючи на їх здатність до швидкого збільшення чисельності за сприятливих погодних умов та наявності достатньої кормової бази, необхідним є постійний фітосанітарний нагляд за розвитком популяції мишоподібних гризунів перш за все у посівах озимих культур, а також у садах, ягідниках, посівах багаторічних трав.
При виявленні 3-5 і більше колоній на гектар необхідно проводити захисні заходи. В Україні дозволена до використання значна кількість родентицидів, зокрема: препарати на основі діючої речовини бродіфакум: антимиша принада 2-3 пакетики в нору, капкан принада №1 1,5-2,5кг/га, крисолов принада 10-20г на нору, мишолов,р., багіра 1,5-2,5кг/га, родентицидна принада «Щелкунчик, ПР» 10-25г на 5кв.м, а також препарати для виготовлення принад – бродівіт, бродіфакум, номайс; препарати на основі діючої речовини бромадіолон: Рат кіллер супер, принада 5-10кг/га; бромакем, ПР 20-30гр/5м.кв., родентицидна принада «Смерть гризунам» 10-80г/кв.м, родентицидна принада «RED KILLER» 5-7г,2-3пакети в нору; препарати на основі діючої речовини флокумафен: шторм 0,005% брикети – 0,7-1,5 кг/га. Безпечними для свійських тварин та довкілля є застосування біологічних препаратів бактеронцид, родента біо по 3-5г в нору (1-2кг/га).
Шкідники і хвороби озимих зернових
Зважаючи на це, переважна більшість посівів знаходиться у доброму стані. Погодні умови сприяли також перезимівлі інфекційного запасу грибкових хвороб на уражених з осені посівах. В осінній період було зафіксовано проявлення септоріозу, бурої іржі на пшениці, гельмінтоспоріозів на ячмені. Із відновленням вегетації та підвищенням температурного режиму спостерігатиметься подальший їх розвиток. На даний час відмічається також незначне осередкове ураження рослин озимих зернових культур кореневими гнилями подальший розвиток яких залежатиме від зволоженості ґрунту.
При температурі 12˚С і відносній вологості повітря 60-100% у добре розкущених, загущених посівах можливий розвиток борошнистої роси на відростаючому листі.
Відродження злакових попелиць із зимуючих яєць, а також активізація та відновлення живлення личинок хлібної жужелиці в осередках її поширення можливе у кінці місяця у разі встановлення середньодобових температур 8-10˚С.
У осередках високої чисельності личинок (понад 3-4 екз./кв.м) під час весняного кущення посіви обприскують осередково або всуціль альфагардом, к.е.0,15л/га, нурелом Д, к.е., нортоном,к.е.1л/га, шаманом,КЕ 1л/га, пірінексом Супер, КЕ 1 л/га, іншими дозволеними інсектицидами.
У весняний період важливим заходом є ранньовесняне підживленням азотними добривами, що активізує ріст рослин, підвищує стійкість до шкідливих організмів. Для підвищення стійкості рослин до стресових умов, у період весняного кущення посіви озимої пшениці можна обприскувати рідкими комплексними добривами з вмістом мікро- й макроелементів та регуляторами росту.
У весняний період важливого значення має підготовка насіннєвого матеріалу до посіву ярих зернових культур, з обов’язковим протруєнням фунгіцидними протруювачами (вітавакс, вінцит, вінцит Форте, раксіл Ультра, та їх аналогами, максим Стар, ламардор, кінто Дуо, дерозал, оріус Універсал, систіва, сценік, фундазол, інші дозволені у рекомендованих нормах застосування), за потреби при виявленні високої чисельності ґрунтових шкідників за 1-5 днів до сівби доцільне використання інсектицидних протруювачів (рубіж, круїзер) або комплексних фунгіцидно-інсектицидних протруювачів юнта Квадро, селест Топ, нупрід Макс, іншими дозволеними.
Шкідники та хвороби багаторічних насаджень
У садах області достатній запас зимуючих стадій шкідників (гусениці плодожерок, листокруток, яйця попелиць, кліщів, медяниць, довгоносики, щитівки, інші), та зимуючий запас інфекції хвороб у опалому листі, уражених пагонах, бруньках, муміфікованих плодах. Зважаючи на сприятливі для перезимівлі погодні умови взимку, відсутність сильних морозів, це створить сприятливі передумови для розвитку та поширення їх під час вегетації.
У ранньовесняний період із потеплінням у садах шкодитимуть садові довгоносики – яблуневий квіткоїд, букарка, казарка. При досягненні середньодобових температур +6˚С жуки виходять з місць зимівлі і починають живитися бруньками. При середньодобових температурах повітря +8˚С розпочнуть живлення гусениці листокруток – брунькової, плодової, сітчастої. Під час набрякання та розпускання бруньок із зимуючих яєць відроджуватимуться плодові кліщі, попелиці.
У весняний період для зменшення запасу шкідливих організмів важливим є проведення комплексу агротехнічних заходів. Це насамперед обрізка дерев із зняттям та знищенням зимуючих гнізд та яйцекладок шкідників. Важливе значення має видалення гілок, уражених хворобами, муміфікованих плодів. Хімічний захист саду розпочинається під час набрякання бруньок при температурі не нижче +4˚С обробітком із застосуванням препарату 30В, препарату 30-Д, КЕ у рекомендованих нормах, який доцільно проводити раз в два-три роки для обмеження чисельності плодових кліщів, попелиць, медяниць, щитівок, несправжніх щитівок. Сорти, які сильно уражуються паршею, до розпускання бруньок обробляють мідьвмісними 3% бордоською рідиною, блу бордо,ВГ 3,75-5,0кг/га, бордо МК, ВП 15-18кг/га. Для зниження зимуючого запасу парші, борошнистої роси, а також проти мохів та лишайників дозволене до використання препарату айрон, ЗП 6-18кг/га. Проти зимуючих стадій шкідників та інфекції хвороб – брунька, РР 2,0л/га.
У виноградниках проводять обрізку із подальшим вивезенням та знищенням обрізаної лози, що значно зменшує зимуючий запас шкідників та хвороб. Для зниження запасу шкідників (кліщі, листокрутки можна провести обробіток препаратом 30В,КЕ за норми 12-36 л/га, проти мохів та лишайників також можна використовувати айрон, ЗП 15-18кг/га. Проти зимуючих стадій кліщів та інфекції оїдіуму – брунька, РР 2,0л/га.
Провідний спеціаліст
Управління фітосанітарної безпеки
ГУ Держпродспоживслужби Л.ШТЕФАНЬО
в Закарпатській області
